«...Це може підвищити його готовність до припинення війни». Огляд західних ЗМІ про Україну

еРеФія хитається

Ситуація в РФ сьогодні безпосередньо впливає на життя України. Тому почнемо з процесів, які рухають повітря на московських болотах. Головним «російським» акцентом світових ЗМІ минулого тижня стали факти, що свідчать про зниження лояльності росіян до влади. Цей тренд простежується вже за цілою низкою системних ознак, кількість яких зростає. Якщо місяць тому російську громадськість шокував провладний блогер і воєнкор Ілля Ремесло, який різко критикував Путіна і війну в Україні, то сьогодні висловлювати невдоволення владою стало в РФ мало не новим політичним трендом. До якого підключилися інші блогери, політики, директори великих підприємств і навіть сам Путін. Старий кілька днів тому публічно розкритикував своїх міністрів, які відповідають за економічну політику. Останнє говорить про розуміння в Кремлі наростаючого невдоволення народу та спробу каналізувати його в русло «цар – добрий, бояри – погані»…

The Sunday Times зазначає, що «Кремлю довелося дати безпрецедентну відповідь на критичні коментарі Вікторії Боні, відомої блогерки, після того, як її відеозвернення до Путіна, в якому вона заявила, що «між вами та народом величезний мур», було переглянуто понад 20 мільйонів разів. Відповідь, в якій говорилося, що ведеться робота з вирішення порушених нею проблем, була непереконливою. Однак сам факт того, що Кремль вважав за необхідне відповісти світській левиці-емігрантці, свідчить про те, що адміністрація зазнає тиску.

Під тиском війни на Україні, економічної стагнації та розколу серед еліти політика, так довго майже вигнана з путінської Росії, повертається в обмеженому та невпевненому вигляді

Чиновники стали більш відкрито сперечатися, представники бізнесу та громадськість скаржаться на обмеження в інтернеті, а націоналістичні групи та місцеві організації громадянського суспільства почуваються впевненіше. Хоча влада Путіна поки не зазнає серйозного заперечення, це свідчить про те, що політична вічна мерзлота починає відступати», - пише видання.

Британські журналісти вважають, що основним тригером «відлиги» стали обмеження Інтернету в РФ та заборони соціальних мереж та месенджерів.

«Це може стати гарною новиною для України, якщо це ще більше знизить готовність Путіна до спірного кроку щодо мобілізації резервістів, якщо йому не вдасться набрати достатньо добровольців. Один європейський дипломат у Москві припустив, що це може підвищити його готовність до припинення війни, але також визнав, що це може зробити ескалацію такою ж імовірною, як і поступки» - пише британська The Sunday Times.

У свою чергу, американський CNN зазначає, що 26 мільйонів переглядів в Instagram (який, до речі, заборонено в РФ – авт.) та понад 75 000 коментарів під відео Вікторії Боні стали прикладом для інших «критиків режиму».

«Ще одна популярна блогерка, відома як Айза і яка проживає за кордоном, підтримала Боню у своєму акаунті в Instagram, заявивши, що останні обмеження в месенджері Telegram завдадуть «величезного удару по російській економіці», і додала інші претензії, включаючи високі податки та нерівність. Скільки грошей потрібно вкрасти, щоб цього вистачило? — запитала вона, посилаючись на «середньостатистичного депутата, який має нерухомість на мільярди, мільйони доларів і має кілька (іноземних) паспортів». Пізніше вона вилучила відео».

«26 березня Ліза Мока, російська письменниця та блогер, яка пише про стиль життя та виховання дітей, опублікувала зі сльозами на очах відеозвернення до своїх 900 000 передплатників у Instagram.

«Я більше не можу так, — сказала вона. — Я не можу терпіти те, що вони з нами роблять, ці тирани, відірвані від реальності». Вона розповіла, що живе у віддаленій сільській місцевості, і єдиний спосіб для неї працювати, а для її дітей здобувати освіту — це онлайн-навчання. «Коли я говорю своїм дітям, яких я виховала патріотами: „Діти, мені потрібно включити спеціальний VPN, щоб обійти те, що придумали ті, хто мав про вас піклуватися, щоб ви могли, блін, ходити до школи“, — це повна нісенітниця», — каже вона. Це відео набрало 2 мільйони переглядів».

Журналісти зазначають, що «не лише користувачі соцмереж висловлюють свою думку. У кількох недавніх газетних статтях різко критикувалися відключення інтернету, які нав'язують людям без достатніх пояснень. В одній із статей «Незалежної газети» відкрито порівнювалися відключення зі сталінськими заборонами на деякі дослідження в галузі генетики та техніки».

Прокремлівський активіст і блогер Ілля Ремесло, який несподівано виступив місяць тому з різкою критикою Путіна, повідомив, що вийшов з психіатричної медустанови в Санкт-Петербурзі. Про це написав Bloomberg.

«Ремесло розповів, що пробув у медичній установі у Санкт-Петербурзі 30 днів, описавши умови там як гірші, ніж у виправній колонії. Він не уточнив, чи його візит туди був розплатою за його публікації. Ремесло зазначив, що «жорстка критика високопосадовців має свою ціну», і заявив, що в майбутньому уникатиме особистих нападок. Проте від своїх поглядів він не відмовився, заявивши своїм більш ніж 100 тисячам передплатників у Telegram, що його перетворення з прихильника Путіна на його критика є справжнім.

«Я не підписувався на те, що відбувається зараз», — сказав він, згадавши війну в Україні, а також наростаючі економічні труднощі в Росії та обмеження, що посилюються в інтернеті. «Я захищав державу, якої більше не існує. Відповідно, я більше не маю жодних зобов'язань підтримувати президента», - пише видання.

На тлі наростаючого невдоволення в російському суспільстві розгорається конфлікт у безпосередньому близькому оточенні Путіна. Цьому присвятила свою статтю італійська Corriere della Sera.

Видання зазначає, що «останнім часом Сергію Кирієнку, першому заступнику керівника Адміністрації президента, а головне — справжньому електоральному стратегу Володимира Путіна та людині, якій доручають найделікатніші завдання, явно не щастить».

Окрім безплідності зусиль Кирієнка в Угорщині, де його люди працювали на перемогу Орбана, журналісти пишуть про те, що «Кирієнко тепер виявився втягнутим у внутрішню боротьбу за владу в Росії, яка ставить його у відкритий конфлікт з міністром оборони Андрієм Білоусовим — зіркою ультранаціоналістичного патріоту, що сходить. Непросте завдання для царя, який поки що не вирішив, на чий бік стати».

Посилаючись як на джерело інформації на російського журналіста в еміграції Михайла Зигаря, автора гучної книги «Вся кремлівська рать» (2015 р.), видання пише: «Напередодні виборів до Держдуми, намічених на вересень, Путін пообіцяв Білоусову щедрий політичний подарунок до виборчого списку партії «Єдина Росія». Йшлося про гарантовані місця з усіма привілеями депутатського мандату — як нагороду за службу Батьківщині.

Проте складанням виборчих списків займається саме Кирієнко. І коли на закритій нараді він представив відібрані імена, Білоусов виявив, що не йдеться про справжніх.

фронтовиків, а переважно про чиновників, які формально провели кілька місяців в армії і, головне, далеко від лінії фронту.

Тоді розгніваний міністр оборони захотів сам скласти список із 150 осіб. Але Кирієнко чинив опір, аргументуючи це тим, що обрання ветеранів у Думу становить ризик, оскільки вони можуть вийти з-під контролю і повстати проти влади. Як приклад він навів Євгена Пригожина.

Цей конфлікт усередині Кремля є безпрецедентним. «Вперше людина, яка ніколи не займалася виборчою стратегією та формуванням списків, намагається втрутитися в цей процес, використовуючи свою популярність, що росте», — пояснює Зигар.

Справді, політичне піднесення Білоусова виявилося несподіваним. Цьому сприяли кримінальні справи, ініційовані ним проти оточення попередника, колишнього міністра оборони Сергія Шойгу. Для багатьох Шойгу став втіленням принижень, пережитих російською армією в Україні, тоді як Білоусов сприймається як герой, який бореться за перемогу.

Крім того, образ глибоко релігійної та відданої людини — деякі називають Білоусова фанатиком — робить його улюбленцем Російської православної церкви, одного зі стовпів влади Путіна.

Неясно, як завершиться ця боротьба усередині президентської адміністрації. Путіну потрібен Кирієнко для проведення, як завжди, контрольованих і позбавлених несподіванок виборів, але санкції проти Білоусова щодо ветеранів у парламенті можуть мати зворотний ефект і негативно вплинути на моральний дух військ.

Очевидно одне: Кремль демонструє ознаки знервованості», - констатує Corriere della Sera.

Занервуєш тут, якщо навіть лідер російських комуністів Зюганов, який понад тридцять років зображує «опозицію» Путіну, заговорив «про революцію на зразок 1917 року» — про це написала The Times.

«Ми вам уже десять разів говорили: економіка приречена на крах. Перший квартал виявився повною катастрофою. Якщо ви не вживете термінових фінансових, економічних та інших заходів, то восени на нас чекає те саме, що й у 1917 році. Ми не маємо права повторювати це», - заявив Зюганов у Держдумі.

Хоча Комуністична партія, друга за величиною в парламенті, позиціонує себе як спадкоємиця ідей Леніна та Маркса, вона широко розглядається як частина псевдоопозиції Кремля, яка має на меті створити у росіян ілюзію демократії.

Однак останніми тижнями Кремлю важко вдається стримувати невдоволення. Заява Зюганова пролунала після того, як блогер Вікторія Боня, яка мешкає в Монако, звинуватила Кремль у нездатності вирішити цілу низку проблем — від економіки до обмежень в інтернеті. Її 18-хвилинне відео набрало понад 30 мільйонів переглядів з моменту публікації минулого тижня.

Зюганов нарік, що, хоча Кремль відреагував на слова Боні, він проігнорував заклики його партії вжити заходів. «Ми зробили все, що могли, щоби підтримати Путіна, його стратегію, його політику. А потім ця дама з Монако — її вони послухали!» - Сказав він».

Видання цитує Тетяну Станову, російського експерта з Кремля, яка перебуває у вигнанні. У статті для аналітичного центру Carnegie Russia Eurasia Centre вона написала, що Путін, який «старіє і віддаляється від народу», ризикує втратити контроль на тлі «внутрішнього розколу», викликаного репресіями в інтернеті. «Він не може встановити світ на Україні, ані виграти війну, яку почав… Головним козирем Путіна завжди була його сила. Слабкий Путін нікому не потрібен, зокрема й силовим структурам країни», — написала вона.

Україна-ЄС. Напруга зростає

Проте, ситуація в Україні та з Україною, у висвітленні західних ЗМІ теж виглядає досить хиткою. Можна говорити, що вперше стала очевидною серйозна напруженість у відносинах між Києвом та країнами Євросоюзу. Багато в чому це зумовлювалося затримкою із виділенням кредиту ЄС на 90 млрд євро. Рішення про кредит врешті-решт ухвалили, 20 пакет санкцій проти РФ (хоч і урізаний) затвердили, проте осад, як у тому анекдоті, залишився, і його стає занадто багато.

Почнемо з найнеоригінальнішої новини. Її повідомила словацька Aktuality. «Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підтримує плани щодо прийому України до Євросоюзу, але вважає, що "Україна зовсім не готова до вступу до ЄС". Він зазначив, що ця країна має виконати всі вимоги до держав - кандидатів у члени спільноти».

Власне, Фіцо як Фіцо. Але, схоже, його думку щодо неготовності України до ЄС (або ЄС- до України – авт.) поділяють і інші європейські лідери.

Берлін і Париж виступають проти доступу Києва до бюджету блоку та права голосу доти, доки він не стане повноправним членом. Про це повідомила Financial Times.

«Німеччина та Франція закликали надати Україні «символічні» переваги на етапі, який не включатиме ні сільськогосподарські субсидії ЄС, ні право голосу.

Німецькі та французькі пропозиції, викладені в окремих документах, з якими ознайомилася FT, охолоджують будь-які надії на те, що охоплена війною країна може отримати привілейований статус у своєму прагненні вступити до блоку. Німеччина просуває статус «асоційованого членства» — за якого б Київ брав участь у зустрічах міністрів і лідерів, але не мав би права голосу і не отримував би «автоматичного доступу» до загального бюджету ЄС. Франція називає таку проміжну форму членства «статусом інтегрованої держави», за якого доступ до «Загальної сільськогосподарської політики та європейського фінансування, такого як політика згуртування… має бути відкладений до етапу після вступу».

Цікаво, що з публікації Bloomberg випливає, що Уряд України згідний з такою постановкою питання. Нібито про це заявив віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.

«За словами Качки, Київ припускає, що на кілька років може відкласти отримання субсидій за лінією Загальної сільськогосподарської політики ЄС (CAP) — однією з найбільших і політично чутливих програм Євросоюзу. Такий крок, за задумом української сторони, має зменшити побоювання країн-членів, для яких питання аграрних дотацій залишається особливо болючим.

Київ робить ставку на максимально швидкий поступ до повноправного членства навіть у тому випадку, якщо доступ до окремих фондів та політиків ЄС доведеться отримати пізніше. Качка дав зрозуміти, що Україна готова швидко виконувати вимоги Євросоюзу і розраховує якнайшвидше просунутися до підписання договору про вступ, хоча сама ратифікація з боку країн ЄС у будь-якому разі триватиме ще кілька років».

Проте той самий Bloomberg повідомляє і позицію українського президента. А вона в тому, що «Україні не потрібне символічне членство в ЄС». Зеленський відкинув пропозиції щодо альтернативного шляху. «Україна захищає себе і, безперечно, захищає також Європу». "І захищає Європу не символічно - люди справді гинуть", - сказав він».

Розчарування Зеленського Європкейським Союзом виявилося у тому, що, як написала FT, він скасував віртуальну участь у саміті лілдерів ЄС на Кіпрі та вирішив прилетіти туди особисто. «Він хоче подивитися лідерам прямо в очі», прокоментували цей крок виданню двоє чиновників, поінформованих про підготовку візиту.

На цьому напруженому тлі, ще й влада Естонії публічно виступила з критикою заяви Зеленського про можливу атаку РФ на Балтію. «Глава МЗС Маргус Цахкна заявив, що Таллін не бачить військової підготовки до нападу на НАТО/Балтію і послався на економічні труднощі та невдачі РФ в Україні.

Країни Балтії залишаються одними з найбільш різких критиків Москви, але наполягають, що негайного вторгнення не очікується, оскільки значних сил РФ перекинуто на війну проти України», - написав Bloomberg.

Тим часом, поки Україна вимагає грошей, уваги та гідного місця в ЄС, її саму зображують у світових ЗМІ, м'яко кажучи, неоднозначно.

«В Україні різко зросла кількість нападів на співробітників військкоматів на тлі посилення «втоми про війну», — написав Bloomberg.

У публікації йдеться про те, що за даними поліції, порівняно з 2024 роком кількість інцидентів збільшилася майже втричі, а цього року їх уже зареєстровано понад 100.

«Хоча на початку війни призов до армії проходив відносно гладко, і багато чоловіків записувалися добровольцями, зараз співробітники ТЦК все частіше вистежують ухилістів удома, на роботі та на вулицях. Це призводить до регулярних конфліктів з обох сторін, які виплескуються в соціальні мережі та викликають розкол у суспільстві між тими, хто підтримує військкомів, та тими, хто захищає небажаючих служити».

Багато західних ЗМІ повідомили з посиланням на дослідження Кільського інституту світової економіки, що обсяг підтримки енергетичного сектору України досяг 1 мільярда євро. Це більше половини обсягу всієї гуманітарної допомоги країні за минулу зиму.

І на цьому тлі повідомлення у всіх світових ЗМІ про те, що найбагатша людина України мільярдер Рінат Ахметов купив квартиру в Монако за рекордні 550 мільйонів доларів

«21-кімнатна квартира розташована у флагманській будівлі Le Renzo. Вона займає площу близько 2500 квадратних метрів, не рахуючи балконів і терас з видом на Середземне море. У квартирі також є басейн, джакузі і як мінімум вісім місць для паркування», - пише Bloomberg про «військове» життя українських багатіїв.

Не дивно, що за такого рівня життя українців уряд Ірландії протягом року має намір розірвати всі контракти, в рамках яких у країні було розміщено 16 000 українських біженців — The Sunday Times.

«Ми хочемо покласти край ситуації, за якої 16 000 осіб, які прибули на самому початку і фактично утримувалися державою з моменту їхнього прибуття, більше не покладатимуться на нас. Адже жодна інша країна ЄС не надає таких умов», - заявив Колм Брофі, державний міністр з питань міграції.

«Їм доведеться виїхати, бо ми розриваємо контракти. І тут вирішальне значення мають терміни. У нас є точний напрямок. Я хочу, щоб цей графік було завершено протягом наступних 12 місяців. Ми маємо остаточно ухвалити це рішення урядом», — цитує міністра газета.

«Чиновники працюють над політикою повернення, яка буде приурочена до закінчення дії директиви, яка закликає українців повернутися додому та пропонує їм фінансову підтримку для цього. Наразі прохачі притулку можуть подати заявку на отримання до 2500 євро на особу або до 10 000 євро на сім'ю для повернення до країни походження.

Відповідаючи на питання про масштаби такої фінансової пропозиції, Брофі сказав, що вона буде такою щедрою, як підтримка, надана українцям, коли вони вперше прибули до Ірландії», - написала The Sunday Times.